CERKIEW GRECKOKATOLICKA. Eparchia Wrocławsko-Gdańska.

20 СІЧНЯ – СОБОР СВЯТОГО СЛАВНОГО ПРОРОКА, ПРЕДТЕЧІ І ХРЕСТИТЕЛЯ ГОСПОДНЬОГО ІВАНА

20 СІЧНЯ – СОБОР СВЯТОГО СЛАВНОГО ПРОРОКА, ПРЕДТЕЧІ І ХРЕСТИТЕЛЯ ГОСПОДНЬОГО ІВАНА

«Я – голос вопіющого в пустині: вирівняйте путь Господню» (Ів.1, 23)   

У Східній Церкві встановлений звичай на наступний день після великих Господніх та Богородичних свят згадувати тих святих, які найближчим чином послужили даній священній події. Тому, 20 січня, наступного дня після празника Богоявлення Господнього, Церква святкує Собор Святого Івана Хрестителя, віддаючи йому шану за те, що він хрестив Господа Ісуса Христа в Йордані, поклавши свою руку на голову Спасителя.

Постать святого Івана Хрестителя займає визначне місце в історії спасіння та у Святому Письмі. Після Пречистої Діви Марії він є найбільш шанованим Церквою святим. Святий Предтеча і Хреститель Господній Іван є найбільшим з пророків, який завершує історію Старого Завіту і відкриває епоху Нового Завіту, адже саме він відкрито і явно вказав світові на прихід Єдинородного Божого Сина.

Іван народився в сім’ї священика Захарії та родички Богородиці – Єлизавети, які вже були у похилому віці і не очікували на потомство. Він народився на шість місяців раніше від Ісуса Христа. Як пише євангелист Лука, Іван був посланий Богом, щоб приготувати вибраний народ до визнання Ісуса Христа Месією.  «Він буде великим в очах Господніх» (Лк. 1, 15),  — сказав архангел Гавриїл до батька св. Івана Захарії, сповіщаючи йому радісну новину про те, що невдовзі у нього народиться син.

Іван Хреститель, якого ще називають Предтечею, дав взірцевий приклад богопосвяченого життя. Святий, готуючи себе до великого служіння, багато часу провів у безлюдній юдейській пустині. Він носив грубий одяг з верблюжого волосу і харчувався диким медом і сараною. Іван залишався пустельником доти, поки Господь покликав його в тридцятирічному віці проповідувати єврейському народові.

Виконуючи покликання Господнє, Іван з’явився на берегах ріки Йордан, щоб приготувати ізраїльський народ до прийняття очікуваного Месії (Христа). Коли перед святом очищення, до річки у великій кількості сходились люди для релігійних обмивань, Іван звернувся до них, проповідуючи покаяння і хрещення на відпущення гріхів.

Суть його проповіді полягала в тому, що перш ніж отримати зовнішнє обмивання, люди повинні були очиститися морально і таким чином приготувати себе до прийняття Євангелія. Звичайно, хрещення Івана не було ще благодатним таїнством християнського хрещення, а сенс його полягав у духовному приготуванні до прийняття майбутнього хрещення водою і Святим Духом. Предтеча закликав людей до покаяння, кажучи:  «Слідом за мною йде сильніший від мене, що Йому я недостойний, нахилившись, розв’язати ремінця Його сандалів. Я вас хрещу водою на покаяння, а Він хреститиме вас Святим Духом і вогнем» (Мт. 3, 11).

Коли ж очікування Месії досягло найвищого ступеня, до Івана на Йордан прийшов хреститися і сам Спаситель світу, Господь Ісус Христос. Отримавши одкровення про Ісуса Христа, Іван говорив народові про Нього:  «Ось Агнець Божий, який бере на себе гріхи світу. Це той, що про нього повідав я: за мною наступить муж, сущий переді мною, був бо раніш від мене. І я не знав його. Та я на те прийшов, щоб Він був об’явлений Ізраїлеві» (Ів. 1, 29-31).

За відважне проповідування і напоумлення навіть безбожного царя Ірода, святого Івана Хрестителя ув‘язнили і відрубали йому голову.

Автор книги «Пізнай свій обряд», о. Юліан Катрій так охарактеризував постать Івана Хрестителя:  «Його особа поміж святими Старого Завіту особливо визначна, незвичайна і геройська. Св. Іван Хреститель це велетень духа, що стоїть на грані двох Завітів: Старого й Нового. Він замикає пророків, а відкриває апостолів. Він не тільки пророк, але й предтеча-вістун, хреститель і мученик. Він одинокий мав ласку хрестити того, що Його інші пророки тільки предсказували та в дусі бачили. Він був очищений від первородного гріха ще в лоні своєї матері».

Сьогодні, всі ми відчуваємо велику потребу нашого внутрішнього відновлення, потребу нової зустрічі з Богом. Саме віднова, навернення і зустріч з Богом біля джерел нашої віри – це заклик з яким звертається до нас святий Іван Хреститель:  «Покайтеся, бо наблизилося Царство Небесне» (Мт 3, 2).

Святий Іван Предтеча є для всіх християн прикладом сміливості і небайдужості, особливо в ці важкі для українського народу часи. Цей славний чоловік отримав свою місію від Бога і виконав її з честю. Він зростав серед пустині, яка виховала в ньому духа мужності, мудрості і цілковитої посвяти Богові. Іван турбувався про спасіння свого народу та не вагався відкрито робити зауваження навіть жорстокому і аморальному цареві Іроду, щоб той залишив своє грішне життя. Хреститель називав зло по імені, не зважаючи на те, під яким видом, назвою і в якому місці воно себе проявляло: в родинах, суспільстві, чи навіть при царському дворі. Усю свою проповідь він скеровував на те, щоб приготувати Христові дорогу до людських сердець.

диякон Олексій Федорович

Свята Церква кілька разів у році вшановує пам’ять цього великого святого, про якого сам Спаситель сказав так: “Істинно кажу вам, що між народженими від жінок не було більшого від Йоана Хрестителя” (Мт. 11, 11). І справді, “Йоан гідний того, щоб сам Спаситель свідчив про нього” (св. Августин), бо “великий Йоан превосходить усіх, він вищий від пророків, більший від патріярхів, а хто б з людей не народився у цім світі, той менший від Йоана” (св. Амвросій), і “дивний є той, хто, будучи чоловіком, більший святістю за ангелів” (св. Йоан Золотоустий). Церква вшановує пам’ять зачаття святого Йоана Предтечі 23 вересня, різдва – 24 червня, усікновення – 29 серпня, віднайдення Чесної Голови (перше і друге) 24 лютого і (третє) 25 травня. У цій книзі ми зібрали описи всіх тих торжеств у двох днях, так, у день 24 червня подаємо житіє святого Йоана Хрестителя від народження до хрещення Ісуса Христа, а в день 29 серпня – усікновення та історію віднайдення його святих мощей.

Нинішній празник називається Собор. Від найдавніших часів у цей день вірні збиралися громадою у церкві, щоб ушанувати пам’ять пророка і Предтечі Йоана. Над Йорданом стояла величава Богоявленська церква; в Севастії, де, згідно з переданням, поховані були мощі св. Йоана, в Антіохії, де хоронилася його права рука, перенесена опісля до Царгорода (29 серпня), і по всіх усюдах народ в молитвах своїх величав Господа, котрий прославив святого Хрестителя. Тому-то день цей через велелюдне зібрання вірних називається Собором.

ДІЯННЯ АПОСТОЛІВ 19, 1-8.

В тих днях, як Аполлос був у Коринті, Павло, пройшовши через горішні околиці, прибув у Ефес і, найшовши там деяких учнів, спитав їх: – Чи отримали ви Святого Духа, коли увірували?

Ті йому відповіли: – Ми й не чули, що є Святий Дух.

І він спитав: – Яким хрищенням ви христились?

Ті відповіли: – Хрищенням Івана.

Тоді Павло промовив: – Іван христив хрищенням покаяння, кажучи людям, щоб вірували в того, що по ньому прийде, тобто в Ісуса.

Почувши це, вони христились в ім’я Господа Ісуса. Як Павло поклав на них руки, Дух Святий зійшов на них, і вони почали говорити мовами і пророкувати. Було ж їх усього яких дванадцять чоловіків.

Увійшовши у синагогу, три місяці там промовляв відважно, змагаючися й переконуючи про царство Боже.

ЄВАНГЕЛІЄ ВІД ЙОАНА 1, 29-34.

В той час бачить Іван Ісуса, що йде до нього, і каже: – Ось Агнець Божий, який бере геть гріх світу.

Це той, про якого казав я: за мною йде муж, сущий передо мною, бо він був раніш за мене. Я його не знав. Та я на те прийшов, христячи водою, щоб він був об’явлений Ізраїлеві.

І тоді Іван свідчив, кажучи: – Я Духа бачив, що, мов голуб, сходив з неба й почив на ньому. Я його не знав, але той, хто послав мене христити водою, сказав мені: над ким побачиш Духа, який сходить і над ним почиває, той христить Духом Святим. І я бачив і зазвідчив, що він – Син Божий.

Ді. 19, 1-8 «Увійшовши у синагогу, три місяці там промовляв відважно, бесідуючи і переконуючи про Царство Боже»

Коли ми читаємо Діяння апостолів чи Послання, інколи нам здається, що від апостольських проповідей люди дуже легко навертались. Однак і тоді по-різному бувало. Деякі люди з першого слова приходили до Бога, легко приймали Господню науку, інші були твердосердими, закоріненими у своїх переконаннях.

Чуємо, як апостол Павло мусів змагатися і переконувати про Царство Боже. Це для нас дуже важливий приклад. У нашому житті також не легко проповідувати. Іноді ми можемо сказати комусь про Бога і хтось одразу змінить своє життя і вчинки. Але переважно треба людям повторювати, говорити знов і знов, ще і ще звертати на це увагу. Так само й апостоли докладали зусилля, старань і труду, щоб отримати результат.

І ми, коли будемо трудитись, докладати зусиль і старань, результат неминуче не забариться.

Владика Венедикт (Алексійчук)

Тропар:

Пророче, предтече, пустинний жителю, божественний почувши голос Отчий, Сина і Господа хрестити сподобився ти і Святого Духа очевидцем бувши, всім проповідував хрещення покаяння і нам випроси відпущення гріхів, щоб за молитвами твоїми прийняли ми від Христа Бога велику милість.

Кондак:

Твого приходу у плоті злякався Йордан і зі страхом повернувся; а Йоан сповняючи пророче служіння боязко укрився, ангельські чини злякалися, бачивши як ти у хвилях хрестився тілесно і всі в темряві сущі, озорилися оспівуючи тебе, що явився і просвітив усе.

Я. Луцик, „ЖИТІЯ СВЯТИХ, пам’ять яких Українська Греко-Католицька Церква кожного дня впродовж року почитає”. Львів, Видавництво «Свічадо», 2011  

 

Стихири на „Господи, взиваю я”

 Господи, хоч, як людина, зійшов ти у йорданські води,* то Дух, зійшовши згори, свідчив* і Отчий голос назвав тебе Сином.* Тож з’явися і подай нетління душам нашим.

Господи, незмінний перед віками, ти народився від Отця,* а останнім часом прийшов, прийнявши вигляд слуги,* і, як Творець, обновив свій образ,* бо, христившись, дав ти нетління душам нашим.

Пророче чудний,* Христовий христителю і предтече!* Серце наше висохло в гріхах,* тож молимо тебе:* Вчини твоїми молитвами, щоб ми проливали сльози покаяння,* і, визволені тобою з багатьох наших болів,* прославляли того, що тебе звеличив.

Блаженний Пророче!* На тебе покладаємо всю нашу надію* і сподівання життя нашого,* бо ти христив Христа Ісуса,* що взяв на себе безодню гріхів світу.* Тож моли його, Іване, молимо тебе,* щоб очистив серце наше і спас нас.

Проповідниче мудрий благодаті!* Ти, божественний Предтече,* що звістив усім народам покаяння,* зволь нашій окаянній і сліпій душі перебувати в покаянні* і завжди чинити волю Господню,* щоб ми вірою і любов’ю прославляли тебе.

Сьогодні Творець неба і землі приходить у тілі на Йордан* і Безгрішний просить хрищення,* щоб очистити світ від ворожої омани.* Христиться від слуги Господь усього,* і водою дає очищення людському родові.* Йому закличмо: Боже з’явлений, – слава тобі!

„Молитвослов” м. Жовква, Видавництво «Місіонер», 2011

 

Тропар:

Коли в Йордані хрестився Ти, Господи,* Троїчне явилося поклоніння:* бо Родителя голос свідчив Тобі,* возлюбленим Сином Тебе називаючи;* і Дух у виді голубинім засвідчив твердість слова.* Явився Ти, Христе Боже,* і світ просвітив, слава Тобі.

І Предтечі:

Пам’ять праведного з похвалами* і Тобі вистачає свідчення Господнє, предтече,* бо Ти показався воістину і від пророків чесніший,* бо у струях сподобився хрестити Проповіданого.* Тому за істину пострадав Ти, радуючися,* благовістив Ти і тим, що в аді, Бога, явленого в тілі,* що взяв гріх світу і подає нам велику милість.

Кондак Предтечі:

Перше неплідна днесь Христового предтечу родить* і він є сповненням усякого пророцтва,* бо кого пророки проповідували,* на того він у Йордані руку поклав.* Явився Божого Слова пророк, проповідник, разом і предтеча.

Кондак:

Явився єси днесь вселенній* і світло Твоє, Господи, знаменувалося на нас,* що зі зрозумінням оспівуємо Тебе:* Прийшов єси і явився єси – Світло неприступне.

Замість Достойно:

Величай, душе моя, царя – Христа, що хрестився в Йордані.

І ірмос, глас 2: Не зуміє ніякий язик достойно благохвалити, тривожиться й ум, і то надсвітній, коли оспівує Тебе, Богородице; одначе Ти, благая, прийми віру, бо любов нашу божественну знаєш, бо Ти є християн заступниця, Тебе величаємо.

 

о. Петро Фостик

Dodaj komentarz

Close Menu