Під час чергового засідання Синоду Єпископів УГКЦ, у понеділок, 11 вересня, владикам представили наступні титули Кодексу канонів УГКЦ.
Однією із основних компетенцій Синоду Єпископів УГКЦ є видання законів для усієї Української Греко-Католицької Церкви. Тож кожне щорічне засідання Синоду передбачає розгляд канонічних питань. Тим більше, що саме зараз відбувається напрацювання Кодексу канонів УГКЦ.
11 вересня упродовж трьох засідань Робоча група з опрацювання Кодексу канонів УГКЦ представила чергові 10 титулів. Їхнє представлення складалося із наступних доповідачів: о. Олег Хортик представив два титули — «Єпархії та єпископи» та «Екуменічна діяльність та міжрелігійний діалог», о. Сергій Стесенко — «Євангелізація і місійна діяльність УГКЦ» та «Церковне навчання», о. Андрій Кулієвич — «Миряни», о. Роман Тереховський — «Посвячення і благословення, святі місця і часи, культ святих, обіт і присяга» та «Хрещені некатолики, які приступають до повної єдності з Католицькою Церквою», о. Роман Дутчак — «Про Божий культ і зокрема про Святі Таїнства», Андрій Ханас — «Карні санкції», Гельмут Прее — «Об’єднання вірних».
Очолив групу владика Євген Попович, архиєпископ і митрополит Перемишльсько-Варшавський. Саме його у коментарі пресслужбі Серкретаріату Синоду Єпископів УГКЦ ми попросили коротко пояснити, про що йдеться у кожному із титулів.
Титул «Єпархії та єпископи»
Цей титул передбачає цілий спектр справ, пов’язаних із урядом єпархіального єпископа, з організацією праці єпархіальної курії, з виборами єпископа, з цілим життям єпархії. Цей титул у першому читанні отримав затвердження єпископів Синоду. Тож тепер ми візьмемо до уваги усі зауваження владик, які сьогодні прозвучали, і готуватимемося до другого читання у наступному році.
Титул «Миряни»
Цей титул є доволі коротким, але він подає характеристику мирянина Української Греко-Католицької Церкви. Насамперед, хто є мирянином, що він не є ні монахом, ні священнослужителем. Це особа, яка через сам факт хрещення чи прийняття до нашої Церкви є членом цієї Церкви. Тож цей титул також окреслює різні завдання та обов’язки наших мирян у Церкві в тому часі, у якому ми зараз перебуваємо. Також цей титул вже отримав своє затвердження у першому читанні.
Титул «Об’єднання вірних»
Це доволі важкий у приготуванні титул. Він наповнений великою кількістю технічних термінів, певних нюансів. У ньому йдеться про об’єднання вірних, які існують у Церкві. Згідно з ідеєю цього титулу ми ділимо ці об’єднання на приватні і публічні. Тому тут також подано їхні розрізнення та компетенції. Зокрема, хто є компетентним у визнанні об’єднання, у наданні статутів даному об’єднанню, як воно має працювати, якими є його завдання та місія в Церкві. Як бачимо, це доволі важливий титул. Адже через нього ми звертаємося до тієї традиції, яка має місце у нашій Церкві, а також до традиції церковних братств. Церковне братство — це також об’єднання, які були у Церкві, але по-іншому називалися. Цей титул також отримав своє затвердження та буде поданий на друге читання після опрацювання зауважень.
Титул «Євангелізація і місійна діяльність УГКЦ»
У Кодексі канонів Східних Церков цей титул є сформованим і названим як «Євангелізація народів». Але відповідно до думок отців нашого Синоду, цей титул був переоформлений. Після первісної назви «Євангелізація» ми додали у назву «Місійна діяльність УГКЦ». Тобто, це титул, у якому ми говоримо про місійну діяльність нашої Церкви і там, де немає церковних структур. Ми йдемо туди і зустрічаємо різних людей, які бажають приєднатися до нашої Церкви і виявляють свою волю бути членами цієї Церкви. Цей титул, авторства робочої підгрупи, яку очолює о. д-р Сергій Стесенко, також отримав затвердження.
Титул «Екуменічна діяльність та міжрелігійний діалог»
Цей титул дуже важливий у контексті конфесійної ситуації в Україні, де маємо різні Православні Церкви, багато протестантських спільнот, а між ними також є ми. Тож виникають питання про те, як діяти і як співпрацювати у тому міжрелігійному світі, в якому сьогодні знаходиться наша Українська Греко-Католицька Церква. Титул також отримав затвердження і буде надалі допрацьований.
Титул «Хрещені некатолики, які приступають до повної єдності з Католицькою Церквою»
Цей титул тримав окреме схвалення синодальних отців, адже він розв’язує певні проблеми, із якими зустрічаємося у житті. Він чітко говорить про те, як поступати, що і хто може робити, якими компетенціями наділений парох, мирянин, єпископ чи навіть Синод Єпископів. У тій делікатній сфері маємо справу із особами, що були охрещені у некатолицькій Церкві, але бажають приєднатися до Католицької Церкви.
На післяобідній сесії Синоду Єпископів УГКЦ було розглянути ще чотири титули: «Церковне навчання», «Про Божий культ і зокрема про Святі Таїнства», «Карні санкції» та «Посвячення і благословення, святі місця і часи, культ святих, обіт і присяга».
На шляху до затвердження Кодексу канонів УГКЦ
«Наш майбутній Кодекс передбачає 19 титулів. На Синоді у 2021 році ми прийняли чотири титули, у 2022 році Синод Єпископів УГКЦ прийняв у першому читанні п’ять титулів. На сьогодні Кодекс готовий на 75 %. Після першого читання ми працюємо над поправками, які нам надає Синод, робимо мовну і технічну редакції, і він йде на друге читання. Якщо він був затверджений у другому читанні, то Кодекс буде готовим на 95 %. Тоді робимо переклад на італійську мову, і даємо його на затвердження Апостольській столиці», — підкреслив на завершення митрополит Євген Попович.
Відповідаючи на запитання про зв’язок між Кодексом канонів Східних Церков та Кодексом канонів УГКЦ, архиєпископ Євген Попович підкреслив: «Кодекс канонів Східних Церков є базовим документом для всіх Східних Католицьких Церков. Ми на основі цього Кодексу, рішення наших Синодів і традиції пишемо свій Кодекс. Коли наш Кодекс буде затверджений Апостольським престолом, то у нашій Церкві матимемо Кодекс канонів Східних Церков і Кодекс канонів УГКЦ, який допомагатиме у служінні, яке здійснює наша Церква».
Також владика Євген Попович представив синодальним отцям стан судочинства в Українській Греко-Католицькій Церкві.
Робота над Кодексом канонів УГКЦ продовжується.
