Eparchia Wrocławsko-Koszalińska Kościoła Greckokatolickiego w Polsce

PL UA EN

Блаженніший Святослав: «Взяти на себе хрест – означає ввійти у спільноту людей, які взяли відповідальність»

Блаженніший Святослав: «Взяти на себе хрест – означає ввійти у спільноту людей, які взяли відповідальність»

Христос кличе нас стати перед лицем сучасної дійсності. Якщо я не вийду із власного світу ілюзій і не зміню свого уявлення про світ, в якому живу, тоді я ніколи не зможу віднайти себе і Бога у світі. Ба більше, не зможу зробити перший крок на дорозі християнського життя. Заклик відректися від себе самого – це заклик до правди. Лише тоді, коли людина стає перед обличчям правди, вона має шанс побачити присутнього живого Бога. На цьому наголосив Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав під час проповіді до вірних у неділю, 4 жовтня 2020 року.

Предстоятель УГКЦ зауважив, що цієї неділі після Воздвиження маємо нагоду глибше зрозуміти і увійти в таїнство чесного і животворного Хреста.

На переконання Глави Церкви, слова євангелиста Марка: «Коли хто хоче йти за Мною, нехай зречеться самого себе, бере свій хрест і йде слідом за Мною» – є найдавнішим описом християнського життя.

«Що це означає?» – запитує проповідник.

«У кожній історичній епосі життя Церкви щодня ми питаємо себе, що означає зректися себе самого, взяти хрест і йти за Христом. Якщо ми вслухаємося в ці слова і поставимо їх у контекст всього євангельського тесту, то побачимо, що зректися себе самого – це означає передусім збудувати правильні стосунки з дійсністю, яка нас оточує. Бо часто ми втікаємо від дійсності. Ми бачимо і чуємо те, що хочемо. Наше неправильне сприйняття звужує нашу свідомість. Ми більше зациклені на собі і начебто думаємо, що самі будуємо дійсність, у якій живемо, і так, як ми хочемо», – пояснює Отець і Глава УГКЦ.

Блаженніший Святослав наголосив, що сьогодні Христос нас кличе стати перед лицем тієї сучасної дійсності, якою є Він. За його словами, дуже часто першою реакцією людини перед різними лихами і проблемами є втеча і закриття у власній шкарлупці, як відповідь на біль і страждання ближнього.

«Деколи живемо так, – каже Предстоятель УГКЦ, – ніби ближнього не існує. Навіть заперечуємо право людини на існування. Якщо ми не зможемо вийти із себе і стати перед обличчям тієї людини, яка поруч, тоді ми не зможемо бути християнами».

Читати дальше: NEWS.UGCC.UA.

Dodaj komentarz

Close Menu