CERKIEW GRECKOKATOLICKA. Eparchia Wrocławsko-Gdańska.

«НЕ ЦІЛУЙТЕ РУК, А КРАЩЕ ВИКОНУЙТЕ СВОЮ РОБОТУ». 7 історій про патріарха Йосифа Сліпого

«НЕ ЦІЛУЙТЕ РУК, А КРАЩЕ ВИКОНУЙТЕ СВОЮ РОБОТУ». 7 історій про патріарха Йосифа Сліпого

Сьогодні, 17 лютого 2020 року, минає 128 років від дня народження патріарха Йосифа Сліпого. Секретар патріарха отець Іван Дацько у коментарі сайту «Твоє місто» розповідає про його стосунки з Андреєм Шептицьким, характер і харизму, а також чому зараз Йосиф Сліпий допомагав би пораненим військовим.

Знайомство з митрополитом Андреєм Шептицьким

Коли Йосифу Сліпому було десять років, він жив у селі Заздрість — зараз це Тернопільщина. Його батько був заможним, мав авторитет у селі й був чільним представником церковної громади. Тим часом до села приїхав митрополит Андрей. Спілкуючись із дітьми, він запитав малого Йосифа: «Що таке „общеніє святих“?» Хлопчина дав правильну відповідь. Митрополит був дуже вдоволений.

Зростаючи у глибоко віруючій християнській родині, Йосиф був свідком того, як серед молоді ширились різні соціалістичні й радикальні ідеї. Одначе сам він завжди хотів бути професором, тому старанно вчився і ставив перед собою високі вимоги. У дев’ятнадцять років він вирішив вступити до Львівської духовної семінарії, де знов зустрівся з Андреєм Шептицьким, який голосував у приймальній комісії. «То що ж таке „общеніє святих“?», — запитав юнака митрополит, вочевидь впізнавши в ньому сільського хлопчика.

Навчання у Львові та закордоном

Згодом в особистій розмові з митрополитом молодий семінарист зізнався, що ще не вирішив, ким хоче бути — професором чи священиком. Тоді Андрей Шептицький відповів, що зробить усе, аби Йосиф став і священиком, і професором.

Проте, старанно навчаючись, Йосиф Сліпий бачив, що більшість семінаристів не цікавиться наукою, а лише прагне відбути чотири роки навчання, одружитись і отримати добру парафію. Йому бракувало в семінарії наукової атмосфери. Тому митрополит Андрей відправив хлопця до австрійського Інсбрука, де був — та й зараз є — один із найкращих богословських факультетів під управою єзуїтів.

У 1917 році Йосиф Сліпий повернувся до Львова і митрополит Андрей висвятив його на священника в Уневі. Та після чергової розмови з духовним наставником він вирішив повернутися до науки: 1918-го зробив в Інсбруку докторат, а ще за рік — габілітацію, другий науковий ступінь, із яким можна стати професором університету. Та й на цьому Йосиф Сліпий не зупинився: поїхав до Рима, де продовжив студії з догматичного богослов’я в Папському григоріанському університеті. Мешкаючи у папській французькій колегії, він добре вивчив французьку мову.

Як Йосиф Сліпий став наступником Шептицького

Після повернення до Львова освіченого й наполегливого священника, який знав багато мов, призначили професором догматики у Львівській духовній семінарії. У 1923 році він заснував Богословське наукове товариство й почав видавати науковий журнал. У 1925 році митрополит Андрей номінував його ректором семінарії, але готував до ще вищих завдань.

Коли митрополит сказав ректорові про те, що бачить його своїм наступником, той відповів, що приймати цей уряд у грізні часи — страшна відповідальність. «А ще страшніша буде відповідальність, якщо ви не приймете цього призначення», — відповів Шептицький.

Покійний отець Іван Гриньох, який тісно співпрацював з обома, розповів мені, що Шептицький обрав саме отця Йосифа Сліпого, бо знав, що прийдуть важкі часи, коли потрібна буде людина, здатна не зректися Церкви й не зламатися у своїй вірі навіть ціною власного життя.

Спокуси й випробування

Радянська влада пропонувала Йосифу Сліпому київський митрополичий престол, тому він завжди спокійно і твердо відповідав, що за жодних умов не зрадить своєї Церкви. Відтак радянська влада відправила його в тюрму. За ґратами й на засланні він провів майже вісімнадцять років, які згодом називатиме втраченими.

В останній рік його перебування за ґратами почали ходити чутки, що про визволення Йосифа Сліпого клопочеться сам Папа Римський. Він начебто навіть звернувся до тогочасного президента Сполучених Штатів Америки Джона Кеннеді, аби той переконав Микиту Хрущова відпустити митрополита.

Коли Сліпого визволили, то спершу повезли до Москви. Зустрівшись із тогочасним секретарем Папської ради для єдності християн отцем Йоганнесом Віллебрандсом, він запитав: «Чи все це означає, що й моя Церква буде вільною? Бо я не хочу бути пастирем, що кидає своє стадо». Отець Віллебрандс відповів, що сам папа Іван ХХІІІ дбає про його визволення й хоче, щоб він узяв участь у Другому Ватиканському Вселенському Соборі.

Віллебрандс запропонував летіти до Рима літаком, пр