Звернення владики Вроцлавсько-Ґданського Володимира (Ющака) на початок Нового Шкільного та Катехитичного Року 2020/2021

Вроцлав, дня 1 вересня 2020 р.

Число: 2020/302

Духовенству, монашеству та вірним

Вроцлавсько-Ґданської Єпархії

Слава Ісусу Христу!

Дорогі у Христі Сестри і Брати!

Після цьогорічних вакаційних місяців, які ми прожили в атмосфері небезпеки можливого зараження коронавірусом, розпочався новий місяць – вересень. Цей місяць не лише переводить нас з літнього в осінній час, але також є початком нового церковного року, а для дітей і для молоді – це початок нового періоду їхнього навчання. В минулому тижні ми всі з зацікавленням приглядались медійним повідомленням про відкриття шкіл, які, для традиційного навчання, були практично закритими від весни. Також ми всі, а в першу чергу батьки дітей, є зацікавлені, як буде виглядати навчання та, головно, чи не буде мати воно впливу на наше здоров’я та на поширення небезпечного віруса.

З подібною турботою, також ми, як Церква, підходимо до катехитичного навчання, яке стисло пов’язане зі шкільним навчанням дітей і молоді. Хочу пригадати всім батькам, також тим, які в останніх роках приїхали з України, що у Польщі наша Церква має право і можливість офіційно проводити навчання катехизму для своїх дітей безпосередньо у школах або у міжшкільних пунктах катехитичного навчання, які діють при наших парафіях. За формальні справи, зв’язані з організацією катехитичного навчання при парафіях, відповідальними є місцеві душпастирі, які зобов’язані постаратися перед місцевою владою про призначення відповідної школи, при якій міг би існувати осередок навчання греко-католицького катехизму. Душпастирі також стараються перед місцевою владою про призначення відповідної кількості лекційних годин навчання релігії, щоб, при можливості, всі вікові групи наших дітей і молоді, були нею охоплені.

Однак, чи не найважливіше завдання у катехитичній ділянці спочиває на батьках. Батьки, в першу чергу, зобов’язані подати до директора школи підписану заяву у якій висловлюють своє бажання, щоб їхні діти навчались релігії у греко-католицькому віровизнанні. Про подання такої заяви батьки повинні повідомити також свого пароха. Без письмової заяви батьків, наші парафіяльні структури не зможуть відкрити осередку катехитичного навчання.

Друге завдання, яке спочиває на батьках наших дітей, це обов’язок подбати, щоб діти були довезені до парафії на уроки навчання катехизму, а також на уроки навчання рідної мови, які найчастіше ведуться в тих самих приміщеннях. З такою ситуацією маємо справу в більшості наших парафій, де діти навчаються в різних школах, а на навчанні катехизму зустічаються спільно при парафії, чи у міжшкільному пункті навчання греко-католицької релігії. Потрібно признати, що велика частина наших батьків підходить дуже совісно та відповідально до цього завдання, привозячи кожного тижня своїх дітей на навчання катехизму і рідної мови. Часто присвячують вони на це багато свого часу та витрачають немалі кошти, пов’язані з далекими доїздами. За цю жертвенну і віддану поставу хочу сьогодні сердечно подякувати нашим батькам.

Майже у кожній початковій та середній школі у Польщі існує офіційне навчання релігії для дітей з римо-католицьких родин. У такому навчанні звичайно бере участь більшість учнів даної школи. Нерідко трапляється, коли батьки наших дітей подають підписану заяву про те, що їхнім бажанням є, щоб діти, приналежні до Греко-католицької Церкви, брали участь у навчанні римо-католицької релігії. Хоча діти з греко-католицьких родин повинні навчатись греко-католицького катехизму, за звичай, ні директор школи, ні вчитель римо-католицької релігії, не відмовляють такому проханню батьків. Причини рішення наших батьків, щоб посилати своїх дітей не на свою, а на латинську релігію, бувають різні. Можуть вони випливати з браку можливості довозити своїх дітей до місця навчання греко-католицької релігії при парафії. Причиною може бути також страх перед тим, щоб наших дітей у школі не вважали за відмінних, та боязнь признатись перед іншими учнями до своєї церковної і національної приналежності. Часами причиною є легковажний підхід батьків до релігійних справ, виправдовуючись, що це і так все одне, а Бог, і так, є один. Трапляється і таке, що для батьків релігійне виховання своїх дітей є менш важливою справою і програє з навчанням іноземних мов, додаткових музичних, фізичних, чи інших занять. В такій ситуації навчання катехизму легковажиться, не ціниться батьками і воно опиняється на останньому місці посеред інших шкільних і позашкільних обов’язків.

Тому, на початку чергового нового шкільного року, варто усвідомити собі, звідки береться наш обов’язок, щодо катехитичного навчання. Церква навчає, що Христос прийшов на світ, щоб виповнити своїм післанництвом потрійну місію: священичу, пророчу та царську. Як Найвищий Священник, Христос приніс на Голгофі, на хресному дереві, самого Себе в жертву Отцеві задля нашого спасіння. Як вчитель і пророк, Він проповідував людям Добру Новину про спасіння. Виповнюючи царську місію, Христос прийшов на світ, щоб служити людям та, щоб остаточно побороти сатану, гріх і смерть.

Кожен з нас, хто прийняв Таїнство Святого Хрещення, бере участь у цій потрійній, тобто священичій, пророчій і царській Христовій місії. Ми зможемо мати свою участь у Христовому священстві, коли будемо славити Бога, коли будемо свідомо брати участь у Пресвятій Євхаристії, коли  будемо приймати інші Святі Таїнства та будемо плекати у собі життя молитви. Щоб мати участь у пророчій, тобто вчительській Христовій місії, потрібно словом і власним добрим прикладом проповідувати та поширювати віру. Кожен з нас буде мати участь у царській Христовій місії, якщо буде панувати над собою, над своїми схильностями до гріха та, якщо буде здійснювати добрі вчинки і боротися зі злом.

Повертаючи до пророчої, тобто вчительської Христової місії, потрібно пам’ятати, що, наслідуючи Христа, Церква зобов’язана нести Добру Новину про спасіння всім людям. Катехизувати – означає, в першу чергу, голосити віру у Розп’ятого та Воскреслого Христа людям, які ще не прийняли Хрещення, тобто неохрещеним особам. Але катехизувати – означає також проповідувати Євангеліє дітям і молоді, які прийняли Святе Таїнство Хрещення, але ще потребують допомоги у пізнаванні та розвиткові своєї віри. Проповідування Божого Слова потрібно нести також тим охрещеним та дорослим особам, які хочуть розвивати та поглиблювати свою віру.

Тому на Церкві, але також і на батьках дітей, спочиває обов’язок проповідування Доброї Новини про спасіння. В першу чергу батьки повинні змалку виховувати своїх дітей у вірі, про яку просили Церкву, коли приносили своїх дітей до святині, щоб їх охрестити. Почувши вперше Добру Новину про спасіння від своїх батьків, діти продовжують свою релігійну формацію в часі катехитичного навчання та в часі слухання Божого Слова, яке проповідується у церкві. Бо, як говорить св. апостол Павло в Листі до Римлян, віра родиться зі слухання: Тож віра із слухання, а слухання через слово Христове (Рим. 10, 17).

Тому, на початку цьогорічного нового шкільного року, варто пам’ятати про деякі аспекти, які стосуються навчання катехизму:

1. Діти мають право і обов’язок навчатись катехизму протягом цілого часу свого навчання у початковій та середній школі. Про це повинні подбати їхні батьки, а також парафіяльні структури. З місії Церкви не можна виключити проповідування Доброї Новини про спасіння, бо тоді Церква могла б розминутись з дорученням, яке визначив їй Христос.
2. Батьки зобов’язані подбати, щоб їхні діти навчались про Бога і Церкву, згідно зі своєю церковною приналежністю. Якщо батьки не подбають про те, щоб що їхня дитина мала можливість чути Боже Слово, то вони можуть бути причиною браку віри у житті їхніх дітей, бо віра родиться через слухання. Якщо батьки не подбають про те, щоб протягом цілого навчання у початковій та середній школі дитина брала участь у навчанні катехизму, згідно зі своєю церковною приналежністю, то можуть бути причиною відчуження їхніх дітей від своєї Церкви.
3. Завданням батьків, але також і священників, є, щоб у кожній парафіяльній спільноті були створені катехитичні структури, за посередництвом яких буде проповідуватись наймолодшому поколінню наших парафіян Добра Новина про спасіння. Священник, який занедбав би катехитичне навчання, спричинився б до зради ідеалів місії, яку прийняв від Христа, через отримання Таїнства Священства.
4. Всі, також і дорослі християни, зобов’язані поглиблювати своє релігійне знання через слухання Божого Слова та через читання Святого Письма, Кахехизму УГКЦ «Христос наша Пасха» та іншої релігійної літератури. Християнин зобов’язаний постійно поглиблювати свою релігійну формацію, беручи участь у різних катехитичних зустрічах і курсах на парафіяльному рівні.

Дорогі учні, дорогі батьки, вчителі та катехити!

На початку нового катехитичного року благословляю всіх учнів, які розпочинають навчання в цих особливих та непевних часах. Благословляю також всіх батьків наших дітей, вчителів, катехитів та священників, які несуть на собі відповідальність за організацію катехитичного навчання у наших парафіях та за систематичне ведення його протягом цілого шкільного року. Не можемо забути, що релігійна формація, це одне з найважливіших завдань, за яке відповідальна Церква, але також батьки дітей і кожна парафіяльна спільнота. Від цієї формації залежить майбутність нашої Церкви, а також нашого Християнського Народу, який прийняв Хрещення вже понад 1030 років тому. На наших руках лежить сьогодні відповідальність за те, чи і у майбутності наш Народ буде християнським.

На закінчення звертаюсь з гарячим проханням та закликом до батьків та всіх осіб, відповідальних за катехитичне навчання наших дітей і молоді, – подбайте, щоб всі наші діти і молодь були включенні у навчання катехизму. Подбайте, щоб, передовсім, навчались вони релігії, згідно зі своєю церковною приналежністю, тобто брали участь у навчанні греко-католицької релігії. Подбайте також про те, щоб наші діти навчались рідної мови та не забували про свою церковну і національну приналежність.

З архієрейським благословенням на початок нового шкільного року

+ Володимир Р. Ющак

Владика Вроцлавсько-Ґданський