Слава Ісусу Христу!
Дорогі у Христі Сестри і Брати!
Маю знова честь та приємність вітати всіх присутніх на ранішній Божественній Літургії у Вроцлавському соборі а також тих, які єднаються з нами за посередництвом телевізійної трансляції на антені TVP Historia. Особливо вітаю осіб старших, хворих та тих, які з іншої серйозної причини неспроможні прийти до церкви та для яких ця трансляція є одноким способом молитовного єднання з цілою нашою церковною спільнотою. З Вроцлавського собору будемо віртуально гостити у ваших хатах протягом найближчих трьох місцяців, тобто до кінця цього року. Буде це наша спільна духовна підготовка до Свят Христового Різдва. Тільки остання неділя перед Христовим Різдвом, тобто Неділя Святих Отців, 2 січня 2022 р., буде транслюватись вже з собору в Перемишлі. До цього часу запрошую кожної неділі єднатися з нами у молитві.
Сьогодні не знаємо ще якою буде кінцівка цього року під епідемічним оглядом. Пам’ятаємо, що останні три місяці минулого року були дуже важкі. Маємо надію, що в цьому році не буде потреби закривати церков, що не буде потреби уділювати диспензи від участі у Божественних Літургіях та що не буде перешкод, щоб вільно відвідувати щонеділі наші парафіяльні церкви. Бо тільки фізична присутність в церкві на Службі Божій дає нам можливість повної участі у Безкровній Жертві Ісуса Христа та у Пресвятій Євхаристії.
Дорогі у Христі Сестри і Брати!
Притча про таланти, записана Євангелистом Матеєм у 25. розділі, якої ми вислухали перед хвилиною, повинна спонукати нас до активного думання та до застанови над собою. Зміст притчі повинен бути для всіх зрозумілим.
Господар, який вибирався в дорогу, залишив своїм слугам маєток, щоб ним орудували та помножували його. З якоїсь, незнаної нам, причини, господар по різному обдарував своїх слуг. Одному дав п’ять талантів, другому два а останньому тільки один. Однак не відчуваємо щоб він уважав тих, які отримали більше, кращими від тих, які отримали менше. Всім з довірою залишає якусь частку свого майна, вимагаючи, щоб належно ним господарили.
Коли врешті, по довгому часі, господар повернув, зажадав від своїх слуг звіту з їхнього господарювання отриманим майном. Виявилось, що слуга, котрий отримав п’ять талантів, тобто найбільше, заробив друге стільки. Отримує похвалу від свого пана: Гаразд, слуго добрий і вірний. Ти був вірний у малому, поставлю тебе над великим. Увійди в радість пана твого (Мт. 25, 21). Подібно і цей, який отримав два таланти, подвоїв маєток свого пана. Отримав таку саму похвалу, хоча отримав менший маєток і тим самим заробив менше. Але чує від свого пана такі самі слова похвали, як його товариш: Гаразд, слуго добрий і вірний! Ти був вірний у малому, поставлю тебе над великим. Увійди в радість пана твого (Мт. 25, 23). Пан передав їм тепер не тільки переказані скоріше гроші, але також і зароблений ними маєток.
Третій слуга, який отримав тільки один талант, не придбав нічого. Він закопав отриманий від пана талант і тепер повернув його ненарушеним, але також і не помноженим, засуджуючи одночасно пана у жорстокості. А пан вимагав від нього лише мінімального зусилля, яке принесло б помноження його майна. Якщо він би це зробив, мабуть почув би також похвалу і признання свого пана та помножений маєток до дальшого господарювання, як попередні слуги. В цій ситуації пан не прийняв пояснення слуги і казав кинути його до в’язниці та строго покарати.
Усвідомляємо, що господар представляє Бога, який по різному, але щедро та з такою самою любов’ю, обдаровує кожну людину. Обдаровує щедро, бо один талан у Старому Завіті це одиниця міри і вартості гроша у золоті, вагою біля 32-34 кілограмів. Отже слуга, який отримав тільки один талант не відійшов з порожніми руками. Сьогодні ціна 1 кілограма золота це біля 240 тис. золотих. А понад тридцять кілограмів то не будь-який гріш. А він його закопав у землю та очікував на повернення свого пана, щоб у злості віддати йому те, що отримав. Мабуть його думання ішло іншим шляхом. Він не достерігав того, що також отримав багато, що можна було використати отримане майно, заробляти на ньому та очікувати на нагороду від свого пана. А нагорода для всіх, незалежно від отриманого маєтку, була така сама. Це участь у радості свого пана. Третього слугу боліло мабуть однак те, що він отримав менше, як його товариші. З’їдала його заздрість, яка одночасно позбавила його логічного економічного думання, відібрала охоту до праці та настроїла вороже до свого пана.
Його проблема не була в цьому, що він був бідний, покривджений або несправедливо потрактований. Він не був ані бідний, ані покривджений, ані несправедливо потрактований. Його проблема полягала в тому, що він не вмів, чи не хотів, достерегти того, що отримав та що не вмів і не хотів у завзятості і з лінивства використати цього, що мав в руках. Врешті його проблема полягала мабуть й в цьому, що дивися з завистю на інших та заздрісно порівнював своїх 34 кілограми золота з майже сімдесяти і 170 кілограмами золота своїх співтоваришів. Це не давало йому спокою і не давало спати. З цієї причини кипіла у ньому жовч. Остаточно програв все, не тільки майно, але і свою долю та своє життя.
Дорогі у Христі Сестри і Брати!
Цей слуга не був одиноким, який так поводився. Кожний з нас готовий з подивом але і з заздрістю дивитись на інших, яким пощастило у житті і плакати над своєю, як ми переконані, недолею. Бо не маємо цього, чого доробились сусіди, знайомі, чи навіть наші рідні.
Така постава, побудована на зависті, товаришує також сьогоднішній людині і то навіть від наймолодших років. В школі, на студіях, поміж дітьми і молоддю, іде конкуренція хто як зодягнений, чи має фірмове взуття, одяг, смартфон, таблет. У дорослому житті статус людини визначає також часто не те, ким вона є, яке має знання, яку визнає систему вартостей, тільки те, що має, якою їздить машиною, яке і де має помешкання, на які приємності може собі дозволити. Здобуте знання і наукові титули стають також предметом конкуренції, заздрості та служать до оцінки людини. Якщо людина не доробиться маєтку, не здобуде відповідніх дипломів та не зможе забезпечити собі і своїм близьким вигідного життя то видається їй, що може втратити позицію у суспільстві та готова набавитись комплексу меншевартості. Одним словом може закінчити так, як третій слуга, який мав в руках понад тридцять кілограмів золота а закінчив покараний у в’язниці.
Тому варто ближче глянути на себе, щоб побачити таланти, якими обдарував нас Сотворитель. А кожний з нас їх одержав – один, два або і п’ять. Всі вони даровані нам з любов’ю і в міру наших потреб та можливостей. Це наше здоров’я, це наші руки, якими можемо працювати, це наш здоровий і відкритий розум, завдяки якому можемо вчитись та розуміти і пізнавати світ, це мирний час в якому проживаємо – а не всі у світі можуть тішитись миром. Це брак голоду, коли частина світу не доїдає. Це можливість, практично від руки, прийняти щеплення перед КОВІД-ом – а не всі, хоча б хотіли, мають таку можливість і то не тільки далеко від нас, на інших континентах, але також поблизу нас, хоча б в Україні. Даром є також наші церкви в яких можемо молитись рідною мовою, перебуваючи далеко від рідного краю. Даром є наші рідні, приятелі, готові підтримати нас та послужити у потребі. Ми щедро обдаровані.
Всі ми обдаровані. Всі ми отримали свої таланти. Їх вистарчить для наших потреб. Деколи лише не вміємо їх достерегти та належно використати. Заохочую, щоб пробувати відшукати отримані таланти та застановитись, чи вони заробляють та приносять дохід, чи лежать десь глибоко закопані та не приносять жодної користі, тільки марнують даний нам шанс. Якщо так то відкопаймо їх та позвольмо, щоб вони заробляли на наше дочасне і вічне житття, заки ще не повернув Господар, який прийде нас розчисляти.
Слава Ісусу Христу!
