45 років тому 1 грудня 1977 року (деякі джерела подають 2 грудня) в Детройті (США) упокоївся в Господі на 81-му році життя, 65-му чернечого покликання і 56-му священнослужіння ієромонах Юрій Гавриїл Жидан ЧСВВ.
Гариїл Жидан народився 2 грудня 1896 року в селі Хохонів Рогатинського повіту, в побожній сім’ї Івана та Олени з роду Солтис. Початкову школу і нижчі класи гімназії закінчив у Рогатині, а потім, за прикладом старшого брата – Григорія (у ЧСВВ – Ілярія), вступив 10 липня 1913 року до Чину святого Василія Великого. На облечинах отримав чернече ім’я Юрій. Приписаний новіціят не встиг закінчити, бо Перша світова війна перервала його діяльність. Повернувся до відновленого крехівського новіціяту наприкінці 1915 року. 14 березня 1917 року склав перші обіти і відразу розпочав у Крехові студії риторики (1917/1918), а потім І-ий рік філософії (1918/1919). Однак, саме перед кінцевими іспитами, був він з усією братією вивезений польською окупаційною владою до табору в Домб’ю (його спогади «Від Крехова до Домб’я» опубліковані у «Василіянському Віснику», ч. 6-7, стор. 77-93). Після звільнення ІІ-ий рік філософії продовжив у Лаврові (1919/1920), де й склав чернечу професію 7 липня 1920 року. У Лаврівському монастирі закінчив він І-ий рік богослов’я (1920/1921), а два наступні роки – у Львівській духовній семінарії, мешкаючи у монастирі св. Онуфрія. Священничі свячення отримав 17 вересня 1922 року з рук Преосв. Йосафата Коциловського.
На провінційній консульті 4 липня 1923 року був призначений на василіянську місію в Канаді (прибув туди 8 грудня 1923). Спочатку о. Юрій був соцієм магістра новиків у Мондері, а від грудня 1924 року до літа 1927 року – магістром новіціяту, вікарієм дому, а крім цього обслуговував довколишні церкви. Від 1927 до 1931 року був він духовним провідником новіціяту СС. Служебниць у Мондері, професором української літератури та інших предметів на тамтешньому схолястикаті та доїздив до 10-ох найближчих церков. Від жовтня 1931 року до осені 1937 року обслуговував 28 церков і каплиць в околиці Радвею, а опісля до 1941 року був настоятелем і парохом у Вінніпеґу. З 1941 року він працював при церкві в Едмонтоні, а в 1942/1943 навчальному році – викладач української мови і літератури на схолястикаті та при обслузі дооколишніх церков. Якийсь час був на місійній праці на віддаленій парафії в м. Піс-Ривер… У 1944-48 роках о. Юрій Жидан працював у Ванкувері і звідти опікувався парафією у Верноні (Британська Колумбія), а потім (1948-1951) був у Ванкувері настоятелем. Переведений до Ґримсбі, був спершу настоятелем дому, парохом і духовним провідником новіціяту СС. Служебниць в Анкестері біля Торонта, а згодом зрікся настоятельства, щоб усеціло присвятитися вищезгаданим обов’язкам.
У 1958 році о. Юрій Жидан переїхав до Американської Провінції, де спочатку виконував обов’язок економа монастиря у Ґлен-Кові, а відтак був сотрудником при чиказькій церкві святого Миколая і вікарієм тамтешнього монастиря. Коли було утворено нову єпархію св. Миколая в Чикаго, о. Жидан перейшов до нового монастиря в Детройті, де, незважаючи на ослаблене серце і поважний вік, займався в основному відвідинами хворих і стареньких по шпиталях і родинах. Цю працю виконував він упродовж 15 років аж поки не відійшов до Господа по небесну нагороду за свій євангельський труд.
Похований у Канаді в місті Вінніпеґ на цвинтарі Пресвятої Родини. Вічна Йому Пам’ять!
(на основі посмертної згадки у «Василіянському Віснику», ч. 14 за 1977-1978 рр., с. 65-67, та інших джерел)
Більше про життя і діяльність ієромонах Юрій Гавриїл Жидан ЧСВВ, можна дізнатися за посиланнями:
Отець Єронім Грім, ЧСВВ – https://www.facebook.com/jeronimoleh.hrim/posts/5863753276996480
Витяг з «Пом’яника» Чину Св. Василія Великого грудень – 2 грудня 1977 року упокоївся (в Детройті – США) о. Юрій Гавриїл ЖИДАН, місіонер в Північній Америці, вчитель новиків у Канаді, сотрудник в церкві св. Миколая в Чікаго. – http://www.bazylianie.pl/index.php?option=com_content&view=article&id=505:lr-22&catid=16&Itemid=3
Фото – https://www.facebook.com/opetro.fostyk/posts/1572058496572674
о. Петро Фостик
