Собор Архангела Гавриїла святкується наступного дня після Благовіщення, тобто 26 березня. 13 липня це свято святкується повторно. Приводом до його встановлення, імовірно, стало освячення в ХVII столітті у Константинополі храму, спорудженого на честь святого Архистратига.
Св. євангелист Іван написав в “Одкровенні”, що в небі перед Божим престолом стоять сім ангелів. Святі Отці подають нам їхні імена: Михаїл, Гавриїл, Рафаїл, Уріїл, Сеалтіїл, Єгудіїл та Варахіїл. Про архангела Гавриїла,’ ім’я якого означає “Божа мудрість” або “сильний у Бозі”, Святе Письмо згадує чотири рази.
У Старому Завіті архангел Гавриїл з’являвся двічі св. пророкові Даниїлові й звістив йому про прихід Месії та зруйнування єрусалимської святині. Потім він з’явився священикові Захарії, сповістивши його про народження сина – св. Івана Хрестителя.
У Новому Завіті архангел Гавриїл був посланий Богом до Назарету, щоб принести Пречистій Діві Марії благу вість від Господа про вибір її на Матір Месії.
– https://ies.ucu.edu.ua/saints-life/sobor-arhangela-gavryyila/
Стихири на „Господи, взиваю я”
(г. 4, подібний: Дав Ти як знамено): Ум предвічний* установив світло друге* – Гавриїла, тебе, що через сопричастя Божеству* просвічуєш усю вселенну* і сущу одвіку відкриваєш нам* Божественну і справді велику тайну* Того, Хто воплочується в дівственній утробі,* Хто є безтілесний – і стає людиною* для того, щоб спасти людину.
Стоячи при престолі* Трисонячного Божества* і щедро осяюваний Божественними променями,* що звідти безнастанно проливаються,* тих, що на землі радісно ликують і тебе восхваляють,* від мороку пристрастей ізбав* і просвітленням осяй,* Гавриїле Архистратиже,* заступнику за душі наші.
Розбий лютощі агарянські,* що на стадо твоє часто наступають,* угамуй роздори Церкви,* втихомир бурю безмірних випробувань,* ізбав від бід і скрути* нас, що з любов’ю тебе почитаємо* і під покров твій прибігаємо,* Гавриїле Архистратиже,* заступнику за душі наші.
(г. 8, подібний: О, преславне чудо): Отче богоносний, Стефане,* Божественною думкою ум укріпивши світло,* ти гнів – мужністю,* пожадання – ціломудрієм,* праведністю – всю силу душевну* виправив любомудро;* колісницю красну чеснот спорядив ти,* і возсівши на неї, зійшов єси, радіючи,* на висоту, славний.
Отче богогласний, Стефане,* носячи як спис – гнів,* простягнений на богохульні єресі, блаженний,* ти просвітив ум богослов’ям, преподобний,* і жаданням вишньої насолоди,* якої й сподобився ти* причаститися, пречудний,* стоячи перед престолом* Всецаря і Вседержителя.
Отче богомовний, Стефане,* воздержністю ум зусібіч огородивши,* ти намірився злетіти до Першопричини* і втишив у собі світу хвилювання,* і сум’яття струсивши* ума чистотою,* вдержуваний був єси постійно* бажанням воістину крайнім,* богомудрий, преподобний.
Слава (г. 6): Радійте з нами, всі ангелів воєводи:* первостоятель бо ваш і наш предстатель,* великий Архистратиг* у сьогоднішній день* у священному його храмі* неосягненно являючись, освячує.* Тому, з обов’язку вдячности* співом величаючи його, закличмо:* «Покрий нас покровом крил твоїх,* великий Гавриїле Архангеле!»
І нині (богородичний): Пресвята Богоневісто! Ти єдина вмістила* і носила в своєму лоні невмістимого Бога,* що зволив стати людиною,* тож молю тебе:* Дай нам визволитися від гнітючого лиха* і добре йти вузькою стежкою,* щоб розлогішу і блаженнішу потойбіч досягнути.
„Молитвослов” м. Жовква, Видавництво «Місіонер», 2011
Тропар:
Прийдіте, люди, світло оспіваймо* першого воєводу сил небесних,* він бо є другим світлом, посланим від Світла,* щоб просвічувати всіх, які з любов’ю кличуть:* радуйся зі всіма небесними силами,* великий архистритигу Гавриїле.
Кондак:
На небесах споглядаючи Божу славу,* і на землі з висоти подаючи благодать,* начальнику ангелів, мудрий Гавриїле,* служителю Божої слави, і божественний захиснику світу.* Спасай, оберігай тих, що співають тобі:* Будь нашим помічником, і ніхто не повстане на нас.
Всі небесні сили, святі ангели й архангели, моліть Бога за нас, грішних.
о. Петро Фостик
