Коли Бог когось обирає, то це не привілей, а завдання досягти всіх, служити всім. Про це нагадав Папа Франциск під час чергової загальної аудієнції, присвяченої євангелізації.
Після того, як попереднього разу він присвятив свої роздуми тому, що євангельське звіщення є радістю, у середу, 22 листопада 2023 року Папа Франциск поділився з учасниками загальної аудієнції кількома думками про те, що це звіщення є призначене для всіх. Йдеться про другий аспект, почерпнутий із Апостольського напоумлення Evangelii gaudium, представленням якого Святіший Отець підсумовує цикл катехиз на тему євангелізаційного запалу та апостольської ревності. «Коли ми по-справжньому зустрічаємо Господа Ісуса, зачудування від цієї зустрічі пронизує наше життя і вимагає, щоб його виносити за межі себе. Цього Він бажає, щоб Його Євангеліє було для всіх. У ньому, власне, є „олюднююча сила”, сповнення життя, яке призначене для кожного чоловіка і кожної жінки, бо для всіх Христос народився, помер і воскрес, для всіх, без жодного винятку», – сказав він.
Покликані до «екстравертності»
Цитуючи згадане Апостольське напоумлення, Наступник святого Петра вказав на те, що «всі мають право отримати Євангеліє», а християни «мають обов’язок звіщати його, нікого не виключаючи», але не як той, хто виконує обов’язок, а як той, «хто ділиться радістю», пам’ятаючи про те, що Церква «зростає не шляхом прозелітизму, а через привабливість». «Браття, сестри, почуваймося на служінні загальному призначенню Євангелія, бо воно – для всіх, вирізняймося здатністю виходити із замкнутості в собі, бо звіщення повинно вийти за межі егоїзму, щоби бути справжнім звіщенням, маймо також здатність долати всі границі», – закликав Папа, підкреслюючи, що християни повинні бути «відкритими та експансивними», «екстравертами», а ця характеристика походить від Ісуса, Який свою присутність у світі перетворив у постійну подорож з метою досягти всіх, і також навіть навчаючись зі своїх зустрічей.
Святіший Отець вказав у цьому контексті на євангельську розповідь про зустріч Ісуса з ханаанкою, яка просила про оздоровлення дочки. Ісус відмовився, сказавши, що посланий лише «до загублених овець з дому Ізраїля» і що «не годиться забирати хліб у дітей і кидати щенятам». Жінка ж відповіла, що «також і щенята їдять крихти, що падають зі столу панів», на що вражений Ісус сказав: «Жінко, велика твоя віра! Нехай станеться, як бажаєш». «Ця зустріч з цією жінкою має щось унікальне. Не тільки хтось змінює думку Ісуса, і це жінка, чужинка і язичниця, – зауважив Єпископ Риму, – але й сам Господь знаходить підтвердження того, що Його проповідь не повинна обмежуватися народом, до якого Він належить, але бути відкритою для всіх».
Відповідальність «обрання»
Підсумовуючи, Папа зауважив, що в Біблії бачимо, що коли Бог когось кличе, заключає з кимось союз, то завжди справджується наступне: Він обирає когось, щоби досягти інших. «Всі друзі Господа відчули красу, але також відповідальність і тягар бути „обраними” Ним. Всі вони відчували розчарування перед обличчям власних слабкостей або втрати своїх гарантій. Але, мабуть, найбільшою спокусою є сприймати отримане покликання як привілей», – сказав Святіший Отець, наголошуючи на тому, що покликання призначене для служіння, тож «коли Бог когось обирає, то це для того, щоби любити всіх, досягти всіх». Йдеться також про те, щоби запобігти спокусі «ототожнювати християнство з культурою, етносом чи системою», що веде до втрати «його насправді католицької природи».
о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан
Джерелo: Загальна аудієнція з Ватикану. Катехиза Папи Франциска, 22.11.2023 – https://www.youtube.com/watch?v=wI9_PL_5wWc&t=2s
о. Петро Фостик
