Eparchia Wrocławsko-Koszalińska Kościoła Greckokatolickiego w Polsce

НЕХАЙ СВЯТІ КИРИЛО Й МЕТОДІЙ СКРІПЛЮЮТЬ БАЖАННЯ ЄДНОСТІ В РОЗМАЇТТІ – ПАПA ФРАНЦИСК

В день літургійного спогадування святих Кирила і Методія Святіший Отець привітав громади, що є плодом місіонерської діяльності Апостолів слов’ян.

 Недільна молитовна зустріч Папи Франциска з вірними збіглася зі спогадуванням святих Кирила і Методія. Тож після проказування молитви «Ангел Господній» 14 лютого 2021 р., він присвятив кілька слів цим ревним місіонерам, які відіграли важливу роль у наближенні до віри народів центральної та східної Європи.

«Сьогодні, в свято святих Кирила й Методія, євангелізаторів слов’янських народів, яких Іван Павло ІІ проголосив співпокровителями Європи, щиро вітаю всі спільноти, які живуть на теренах, євангелізованих святими братами. Нехай же їхнє заступництво допоможе знаходити нові шляхи для передавання Євангелія. Ці двоє не боялися знаходити нові шляхи для передавання Євангелія. Нехай же їхнє заступництво зрощує в християнських Церквах прагнення прямувати разом до повної єдності в пошані відмінностей», – побажав Святіший Отець.

 відео – https://fb.watch/3F41pAnRAT/

БОГ – НЕ АБСТРАКТНА ІДЕЯ, А ТОЙ, ЯКИЙ ПРИЙНЯВ ПОРАНЕНУ ЛЮДСЬКУ ПРИРОДУ – ПАПA ФРАНЦИСК

Не соромитися власного болю та не відвертатися від болю ближніх. До цього заохотив Святіший Отець, коментуючи євангельську розповідь про оздоровлення прокаженого.

Бог не є ідеєю чи абстрактною доктриною, але Тим, Який «заражається» нашою пораненою людською природою і не боїться контакту з нашими ранами. На цьому наголосив Папа Франциск перед проказуванням молитви «Ангел Господній» у неділю, 14 лютого 2021 року, коментуючи розповідь святого Марка про зустріч Ісуса з прокаженим та його оздоровлення.

Два правопорушення

Святіший Отець нагадав про те, що прокажені вважалися нечистими, а тому, відповідно до приписів закону, повинні були перебувати поза населеними пунктами. Вони були виключені з соціальних і релігійних стосунків, але Ісус не лише дозволяє цьому чоловікові наблизитися та зворушується, але також простягає руку й доторкається його, «що було немислимим у той час». Цим він, «здійснює Добру Новину, яку звіщає», бо Бог став близьким до нашого життя, співчуває пораненому людству та «приходить обвалити будь-які бар’єри, що заважають нашим стосункам із Ним, з ближніми та з собою самими».

За словами Папи, в цій події можемо побачити зустріч двох «правопорушень». Прокажений, незважаючи на заборони, «виходить з ізоляції та приходить до Ісуса». Його хвороба вважалася Божою карою, але в Ісусі він може побачити «інше обличчя Бога»: не караючого Бога, але співчутливого та люблячого Отця, «Який визволяє нас від гріха та ніколи не виключає нас зі Свого милосердя». Цей чоловік може вийти з ізоляції, бо «в Ісусі знаходить Бога, Який поділяє його біль». Наступник святого Петра в цьому контексті склав подяку тим сповідниками, які своєю поведінкою та лагідністю сприяють наближенню поранених гріхом до Божого милосердя.

Другий переступ бачимо з боку Ісуса, Який, всупереч забороні закону, торкається прокаженого, щоб його оздоровити, «не обмежується словами, але доторкається», що означає «встановити взаємини». Цим Христос показує, що Бог не є байдужим, але «наближається зі співчуттям та торкається нашого життя, щоб його оздоровити».

Бог, який «заражається» нашою людськістю

У цьому контексті Святіший Отець звернув увагу на те, що й у сьогоднішньому світі «чимало наших братів і сестер страждають від цієї хвороби, або від інших недуг чи становищ, із якими, на жаль, пов’язані суспільні упередження». Але також «кожному з нас може трапитися досвід ран, поразок, страждання, егоїзму, що закриває на Бога та на ближніх».

«Перед обличчям цього всього Ісус звіщає нам, що Бог не є ідеєю чи абстрактною доктриною, але Тим, Який “заражується” нашою пораненою людськістю та не боїться вступати в контакт із нашими ранами», – сказав Папа, зауваживши, що ми, задля «правил доброї репутації чи соціальних звичаїв» часто замовчуємо біль, одягаємо маску, щоб приховати його, а «рахуючись із нашим егоїзмом чи внутрішніми законами наших страхів», ми не надто залучаємося в страждання інших.

«Просімо, натомість, у Господа благодаті жити цими двома “переступами” з Євангелії», – закликав Святіший Отець, вказуючи на сміливість прокаженого вийти з ізоляції, щоби замість плакати над собою і своїми поразками, «прийти до Ісуса такими, якими ми є», та на любов Ісуса, що «виходить за межі переконань, допомагаючи долати упередження та страх». «Нехай же на цій дорозі нас супроводить Діва Марія, Яку тепер призиваємо в молитві Ангел Господній», – побажав він.

о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан

о. Петро Фостик

Dodaj komentarz

Close Menu