41 рік тому 22 грудня 1980 р. відійшов у вічність о. Михайло Дочило УГКЦ.
Народився 14 січня 1898 р. у селі Черневе Мостиського повіту в родині Івана та Параскевії (з дому: Куцуй). Під час визвольних змагань після І світової війни служив в Українській Галицькій Армії. Навчався в Перемиській чоловічій гімназії, а згодом у семінарії. Священничі свячення прийняв у соборі св. Івана Хрестителя в Перемишлі з рук Владики Йосафата Коциловського.
Душпастирську працю о. М. Дочило почав у Тарнавці (Лежайський деканат), а далі почергово працював у: Дубрівці (Лежайський деканат), Старому Селі (Любачівський деканат), Ольшанах (Самбірський деканат), Ріпчиці (Мединицький деканат), Кривому (Тіснянський деканат), Жерниці Вижній (Балигородський деканат). Під час фронтових боїв був поранений в обидві руки. Три місяці лікувався. Водночас у 1945 р. доїжджав у село Яблінки, Ліського повіту. Був виселений у 1947 р. в рамках акції «Вісла» до Цєшинка (Кошалінського повіту), де працював чорноробом.
Отець М. Дочило був заарештований 16 вересня 1947 р. і потрапив до табору Явожно. Звільнений 12 грудня 1948 р. Від 3 квітня 1949 р. працював на парафії латинського обряду у селі Скшатуш біля Валча, проте скоро покинув цю парафію. Жив у Скшатуші, займався бджільництвом – був власникои великої пасіки. З 1952 р. допомагав у душпастирстві в греко-католицьких станицях, заснованих о. В. Гриником та о. М. Ріпецьким. З 1953 р. відправляв для греко-католиків у селі Ґлодова (Кошалінського воєвідства). У 1957-1969 рр. допомагав у душпастирстві в: Тшебятові, Ґрифіцах, Кожистному, Білому Борі й Валчі. В роках 1969-1977 о. М. Дочило був завідателем греко-католицької станиці у Тшебятові.
Помер у 1980 р. і похоронений у Доброму Місті.
на основі:
«Духовенство Перемиської єпархії та
Апостольської адміністрації Лемківщини», Богдан Прах, Львів 2015.
о. Петро Фостик
