Eparchia Wrocławsko-Koszalińska Kościoła Greckokatolickiego w Polsce

PL UA EN

ПРОПОВІДЬ ВЛ. ВОЛОДИМИРА У ПЕРШИЙ ДЕНЬ СВЯТ ХРИСТОВОГО РІЗДВА, ВРОЦЛАВ, 7 СІЧНЯ 2022 Р.

ПРОПОВІДЬ ВЛ. ВОЛОДИМИРА У ПЕРШИЙ ДЕНЬ СВЯТ ХРИСТОВОГО РІЗДВА, ВРОЦЛАВ, 7 СІЧНЯ 2022 Р.

 

Христос Раждається!

Всечесніші Отці, Преподобні Сестри,

дорогі у Христі Сестри і Брати,

Хочу дуже сердечно привітати всіх присутніх в нашому соборі з Празником Христового Різдва. Святочні привітання передаю також всім вашим рідним, які може знаходяться дуже далеко звідси, чи то в в Україні, чи у Польщі, чи може навіть на другому кінці світу. Поздоровляю всіх наших вірних, духовенство, монашество, владик, які сьогодні, тобто 25 грудня, ще 2021 р., за старим стилем, тзв. юліянським, календарем, святкують пам’ятку приходу на світ нашого Спасителя, Господа Ісуса Христа, Божого Сина. Всіх поздоровляю радісним святочним привітом: Христос Раждається!

Сягаючи пам’яттю до давніх часів, пригадую, що колись, подібно зрештою як сьогодні, річні празники стягали до наших церков велике число вірних, серед яких було теж особи, які в іншому часі рідко відвідували храм. Траплялось, що дехто з наших священників користав з нагоди, щоб особливо «привітати» власне цих осіб, називаних популярно «річняками», тобто тими, які приходили до церков тільки у найбільші, річні, церковні свята. Чи це особливе, часто терпке, привітання давало щось позитивного на майбутнє, годі сказати. Самі зацікавлені могли повернутися з церкви до дому дещо огірчені, бо радість з приходу на світ Божого Дитяти, чи радість з Христового Воскресіння, применшило їм почуте слово докору.

Сьогодні мабуть надто багато в цій ділянці не помінялось. В наших храмах, в такий день, як сьогоднішній, теж появляються особи, які в іншому часі надто часто не заходять до церкви. В часі цієї проповіді не буду однак займатись ними, щоб не попсувати нікому різдвяного настрою. Противно, хочу висловити радість з цього, що сьогодні ми всі є тут присутні на Божественній Літургії. Маю надію, що наша зустріч з Новонародженим Дитям буде особливим духовним поштовхом та допоможе кожному з нас, або утвердитись на дорозі до Господнього храму, або поновно віднайти її, якщо ми про неї дещо призабули. Ці мої сподівання можна також сприйняти як перше з моїх цьогорічних святочних побажань – нехай Новонароджене Дитя допоможе всім нам пам’ятати та триматись дороги, яка веде до Господнього храму.

Всім вам, вашим рідним та близьким, хочу бажати також радісного святкування Свят Христового Різдва. Бо це справді, зі своєї природи, не веселі, але дуже радісні свята. Мабуть ми всі мали вже нагоду відчути радість цьогорічного святкування, ще перед приходом до цього храму, в часі традиційної вечері – святвечора, чи як називаємо її – велиї. При святочному столі, і не мало значіння те, що був це пісний стіл, ми всі засіли до спільної вечері. Сьогодні, в забіганому та запрацьованому світі, дуже рідко маємо нагоду, щоб засісти разом при одному столі, не тільки з найближчою родиною, тобто з дружиною, чоловіком та дітьми, але також з дідами, братами, сестрами, з їхніми родинами та з іншими близькими нам особами. Ми старались засісти до цього стола поєнані з Богом скорішою сповіддю та спільно відмовленою молитвою. На цей момент ущухли правдоподібно всі наші старі свари та непорозуміння, якщо такі були, ми перестали говорити про політику, про дорожнечу, про ціни газу і світла, про інфляцію та про наші партійні симпатії і антипатії. Єдиними устами і єдиним радісним серцем ми співали цього вечора колядки, прославляючи співом прихід на світ Божого Сина.

Святвечір це однак не тільки спільна вечеря та нагода до спільної родинної зустрічі. Святвечір це спільне очікування на першу зірку на небі та на прихід на світ Бога, у людському тілі, у тілі Божого Дитяти. Головною прикметою цього вечора є отже очікування. Чекаємо що виповниться старозавітнє пророцтво про прихід на світ Месії – Спасителя. Очікуємо, що Його прихід радикально поміняє наше життя а також нашу вічність. Хоча фізично прихід на світ Бога у людському тілі вже здійснився дві тисячі років тому, у духовному вимірі, в нашому житті, він виповнюється власне тепер, сьогодні. Тому не можемо прогавити цього моменту. Радіємо, що разом з нами очікують на цю хвилину також інші особи, наші близькі, рідні, знайомі. Після першої зорі на небі, після спільної вечері, спішимо до храму, щоб там, подібно як пастирі, подібно як три царі, про яких розповідають сьогодні Євангелисти та яких оспівують колядки, віддати поклін Новонародженому у людському тілі Божому Синові. Тому сама вечеря, сам святвечір, без нашої присутності в храмі, втрачав би свій глибокий, духовний сенс. Святвечір був би тільки ще одною родинною вечерєю, яка би відрізнялась від інших тільки спцецифічним меню. Тому, черговим моїм бажанням є, щоб ми вміли зовнішні прояви наших святкувань, наші традиції та звичаї святвечора єднати з їхнім духовним, богословським та символічним змістом, який буде нас збагачувати та наближати до Бога.

Наші святкування великих річних празників, особливо сьогоднішнього Свята Христового Різдва, оточує духовна, літургійна та народня спадщина. Але сьогоднішній празник це не тільки традиція, звичаї. Можна старатись пояснити духовний сенс літургійних відправ. Можна показати взаємну залежність та пов’язання поміж святвечером, Божественною Літургією, Великим Повечірям зі співом «З нами Бог, розумійте народи …», та з іншими святочними богослужіннями. Можна зосередитись на народніх звичаях, які притаманні у святвечір. Це все добре, гарне і потрібно. Аце це все не вичерпує ще повноти сьогоднішнього свята. Можна чудово підготовити хату до свят, можна підготовити святвечір і запросити на нього багато осіб, можна теж піти опіслю до церкви і співати наші традиційні колядки. Щоб була повнота, потрібно ще повірити, що дві тисячі років тому, в людському тілі, скритий, як мале Дитя, справді прийшов на світ сам Бог, щоб виповнити старозавітні пророцтва та довершити діло нашого спасіння. Святкувати Христове Різдво приходиться нам досить легко, навіть, якщо святкуємо його за старим стилем. Справді повірити у прихід на світ Божого Сина, вже важче. Нашою проблемою є те, що часто звертаємо цілу свою увагу на підготовку до свят та на їхнє радісне, родинне проведення. Буває, що навіть не застановляємось над їхнім духовним та богословським змістом. Інакше кажучи, деколи в наших радісних святкуваннях Христового Різдва немає нагоди, часу а деколи навіть й потреби глибшої, особистої рефлексії та зустрічі з Новонародженим Божим Дитям. Тому, черговим моїм побажанням для всіх вас, для всіх нас, є, щоб в часі цьогорічного Празника Христового Різдва ми не забули знайти для себе час на особисту, духовну, молитовну зустріч з Божим Дитям, народженим в яслах, у Вифлеємі Юдейському, від Діви Марії, Пресвятої Богородиці.

Дорогі у Христі Сестри і Брати!

Підсумовуючи, хочу ще раз бажати всім вам, щоб цьогорічні Свята Христового Різдва допомогли утвердитись на дорозі, яка веде до Бога та до Його Церкви. Тим, які може дещо призабули про цю дорогу, бажаю, щоб Новонароджене Боже Дитя допомогло віднайти її та не дозволило вже про неї забути. Бажаю всім, щоб ми не затримувались тільки над зовнішніми проявами різдвяних святкувань, але щоб вміли єднати їх з особистим, духовним, богословським змістом, який буде нас збагачувати та наближати до Бога. Бажаю також дару віри, яка дозволить кожному з нас особисто зустрітись на молитві, у Пресвятій Євхаристії, з Новонародженим, у людському тілі, Спасителем.

Крім цього бажаю всім кріпкого здоров’я та повного увільнення від загрози смертельного коронавіруса. Україні та її страждаючому народові бажаю миру та увільнення від війни, тієї старої, яка тягнеться вже вісім років, забираючи чергові жертви. Але бажаю також увільнення від загрози нової війни, яка зловісно висить над Україною з боку східнього сусіда.

Всім бажаю достатку хліба насущного, зичливості людей та внутрішнього спокою. В цьому всьому нехай вас щедро благословить своєю рукою Новонароджене Боже Дитя.

Радісних, благословенних, спокійних, мирних та духовних і глибоко пережитих Свят Христового Різдва.

Христос Раждається!

 

 

Dodaj komentarz

Close Menu